Ведуча1:
Вклонiться, люди,
вчителю своєму,
Володаревi слова i пера,
Крiзь бiль i радiсть,
роздуми i втому
любов його безсмертна проросла.
Ведучий2:
Любов учителя
не зна кiнця нi краю,
Не рветься нi на мить
гаряча нить,
Любов учителя нiколи не вмирає,
Вона у серцi учня пломенить.
Ведуча1:
Дорогi нашi педагоги! Сьогоднi ми зiбралися в цьому залi неспроста. За дорученням учнiв школи, наших батькiв ми щиро вiтаємо Вас з чудовим святом - Днем вчителя.
І для вас звучить музична композиція
Пісня
Ведучий 2.
Один раз на рік наближається день, коли ми вимовляємо «учитель», згадуючи при цьому не контрольну роботу, тематичне опитування чи підсумкову атестацію, а квіти і добрий настрій .
Ведучий 1.
Шановні наші вчителі
У першу суботу жовтня
У вас професійне свято.
Сюди ми прийшли сьогодні
Сердечно вас привітати.
Виходять учні
1 учень. Від Корсики до Нової Землі,
Від Флориди і аж до Сахаліну -
В усіх куточках світу вчителі
Повагу й шану здобули незмінну.
2учень. В Америці без кольтів на урок
З'являтися учителю негоже,
Та перш ніж натискати на курок,
Він часом учнів опитати може.
3 учень
Японські учні в білих кімоно
Засвоюють, як двічі два - чотири,
Що як учитися вам не дано,
То краще вже зробити харакірі.
4 учень. У Африці оцінювання знань
Проходить за якимось дивним планом:
Не вивчив - то отримаєш банан,
А якщо вивчив - навіть два банани.
5 учень. В Італії учительські ряди
Міцнішатимуть здавна і понині -
Тамтешні діти гратимуть завжди
На нервах, як на скрипці Паганіні.
6 учень. Китайський педагог до скрути звик,
І тим своє засвідчує величчя...
Там в кожнім класі - двісті чоловік,
І всі, звичайно, на одне обличчя.
7 Учень Для всіх індусів слово «педагог»
Звучить, як «гуру», коротко й красиво:
Терплячим має бути він, як йог,
І восьмируким, як великий Шива.
8 учень. Що ж, світовий педагогічний склад
Здобув повагу й шану неодмінну,
Та все ж негоже ставити їх в ряд
З учителями неньки України.
9 учень. У них до всього ставлення своє
Й любов до них ми особливу маєм,
То ж залишайтесь тими, хто ви є.
Учителів усіх країн – вітаєм !(усі разом)
Ведучий1. Любі друзі, а чи не задумувалися ви, хто такий справжній учитель?
Ведуча 2. Справжній учитель - той, на кого при зануренні у клас не діє виштовхувальна сила.
Ведучий 1. Справжній учитель - ідеальний у всьому: одягнений з голочки, в руках усе горить - прямо не вчитель, а їжачок на пожежі!
Ведучий 1 . Напередодні професійного свята справжній учитель весь завалений квітами і цукерками - просто не вчитель, а ювілейний портрет директора кондитерської фабрики.
Ведучий 2. Так-то воно так, та чи не здається вам, що для вчителів нашої школи сьогодні треба знайти якісь особливі, тремкі слова, які повернули б їх у минуле, налаштували б на ліричний лад, викликали б світлі спогади подарували б святковий настрій?
Учень 6. Ну, тоді нам потрібна підтримка залу!
Сценка
Ведуча1: Добрі наші вчителі!
Ведучий2: Вельмишановні педагоги!
Ведуча1: Ви такі талановиті, уперті, невгамовні!
Ведучий2: Завжди такі різні.
Ведуча1: То ніжною тремтячою рукою ставите нам двійки із довірливою посмішкою призначаєте день перездач.
Ведучий2: То суворо і твердо виставляєте усьому класу оцінки,
докірливо питаючи себе : « Чому у всіх дванадцять?»
Ведуча1: А якими лагідними та підбадьорюючими словами на виховній годині ви намагаєтесь підняти успішність класу?
Ведучий2: Ми так вдячні вам за турботу про нас, учнів.
Ведуча1: Так хочеться подарувати вам долі світлої.
Ведучий2: Ангела – спасителя.
Ведуча1: Мрії блакитної.
Ведучий2: Надії на краще.
Ведуча1: Любові неземної.
Ведучий2: Краси золотої.
Ведуча1:Та багато побажань і сердечних вітань.
Ведучий2: Тож прийміть їх у свою адресу.
Заходять: Доля, Ангел, Мрія, Надія,
Любов, Краса, Побажання.
Доля: Це я – рідна ваша учительська доля.
Чвалаю за вами усюди поволі.
Стомилась я дуже за вами встигати,
Немає спокою ні в будні ні в свята.
Пишу я конспекти, у зошитах вся,
Ще й пораю вдома мале порося.
Сиджу я у школі нашій,
А вдома нема вареної каші.
Коли ж працюватиму тихо, поволі?
Таке мені щастя - учительській долі.
Ангел: Учительський ангел - моя спеціальність,
Не дуже-то втішна буває реальність…
В день свята, Всевишнього стану благати,
Щоб дав вчителям він достойну зарплату.
Бо то не для неї – городи і хлів.
Хіба ж не почує Господь моїх слів?
Мрія: Учительська мрія - звичайна для вас:
Щоб школа красива, просторий щоб клас,
Учнів багато вступило до нас.
І все щоб блищало у школі тій,
І вчитель підручник дає геть усім.
А ще телевізор, комп’ютер у клас,
Новітні програми – це теж, все для вас.
Прекрасно, коли з вами я, ваша мрія.
Повірте, здійснити себе я зумію,
Бажаю вам всім не втрачати мене,
І ваша надія вже вас не мине.
Надія: Кажуть, остання вмирає надія.
Жива я, жива, помирати не смію.
Квітуча я в вас. Я завжди буду поряд,
Ніколи не зраджу ні вас, а ні школу.
Лишайтесь з надією в серці завжди.
То разом спасемо любов від біди.
Любов: Ох, важко мені з вчителями бува,
Коли не прийду, а в них часу нема.
То пише конспекти, то книжку читає.
І з тих книжечок про любов тільки знає,
Кохані мої,озирніться довкола.
Не буде любові не буде нікого:
Ні долі, ні мрії, надія помре.
Красива любов, а як буде краса,
То світ ми врятуєм від болю і зла.
Краса: Мені з вами добре, вітаю зі святом,
Мене ви вбачаєте часто й багато.
Красиві в вас душі, обличчя натхненні,
Учитель – красиве, почесне імення.
Прийміть же вітання, учителі,
І знайте – лишили ви слід на землі.
Побажання: Тепер вже останнє слово моє,
Бо я – побажання – для вас головне.
Хай доля учительська красивою буде,
А школа хай рідна про вас не забуде,
Рятує хай ангел – спаситель всіх вас,
Щасливі й здорові були щоб весь час.
Хай мрія прекрасна веде вас в життя,
Щоб ладилось все і велось до пуття.
Хай ваша надія вам живить серця,
Натхнення і творчість дає без кінця.
Не зникне хай віра в казки й чудеса,
Хай будуть із вами любов і краса.
Пісня
Ведучий 1. Думаю,привітання наші вам сподобались
Не турбуйтесь, на цьому вони не закінчились.
А зараз ми завітаємо на урок, але не на звичайний, а на такий, де учнями будете ви учителі .
Сценка
Ведучий 2. Образ учителя ми показали
На святі чудовому всі побували
Ми жартували, та все без докори
І не судіть за це Ви нас суворо.
Ведучий 1. А зараз ми переходимо до нагородження вчителів за високі досягнення в педагогічній роботі!
Монич Уляна . Директор в школі - ніби батько,
Суворий, добрий, кращий всіх,
Працює з дня у день завзято, на нього нам жалітись гріх.
Грамотою "Золотого Сонця” нагороджується директор школ謬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬__Материнчук Михайло Васильович!
(звучать фанфари)
Бурдун Петро 2. За труд титанічний,
Недоспані ночі;
За ваші таланти і
Звершення творчі,
В цю радісну мить
Грамоту казкову на щастя візьміть.
Грамотою "Срібного Місяця” нагороджується завуч школ謬¬¬¬¬¬¬¬¬¬
і За те, що робите ви диво,
Узявши в руки реактиви
За чарівні хімічні вміння
Ми вдячні вам за всі сумління.
Грамотою «Хімічного дива та Палкого серця» нагороджується вчитель хімії та біології _Довбущук Ігор Петрович!
Саламандик Світлана 3.
Найперші вчителі – ранкові наші зорі,
Спасибі вам за те, що ви у нашій школі,
Ви нам даєте все – турботу, розум, мужність.
Назавжди поруч ви – і в радості, і в горі!
Ми вас вітаєм щиро, і зичим щастя й долі.
Грамотами "Першої зорі” нагороджуються наші добрі, милі,перші вчителі:Лосовська Лілія Ярославівна, Навольська Наталія Василівна, Маланич Марія Володимирівна, Горин Наталія Борисівна!
Жулковський Михайло 4.
За те, що з вами ми мандруємо в минуле
І дізнаваємось, коли які події були,
Які де битви і які повстання –
Від нас прийміть ви грамоту й вітання.
Грамотою «Історичної слави» нагороджується вчитель історії Ангелюк Назар Михайлович !
Лисак Ігор 5.
На фізику ми дружно біжимо
Закони по дорозі довчимо
Всі формули змішались в голові
Таке життя учнівське, «селяві».
Грамотою «Невідимих формул та земних законів» нагороджується вчитель фізики Шух Ганна Володимирівна!
Носов Віталій 6. Щоб ми гарно говорили
І писали все як слід,
Мусим мову розвивати,
Штурмувати цей “граніт ”.
Рідну мову ми вивчаєм,
Бо вона нам дорога.
Наші вчителі, звичайно,
В цьому нам допомагають.
Грамотою "Мудрої книги і Чарівного пера” нагороджуються мудра, справедлива зоря – учитель мовник: Дацька Галина Ярославівна!
Бурдун Петро 7. Спасибі скажем фізкультурі
За те, що в нас вже сила є,
Що нам незграбним ведмежатам,
Красу і грацію дає.
Ми завжди у гарній формі,
Ми веселі і проворні.
Будем жити до ста літ,
Вам – палкий фізкультпривіт!
Грамотою "Олімпійської слави” нагороджується вчитель фізкультури Кирунчик Володимир Іванович!
Жулковський Михайло 8.
За те, що мислити навчили
І на все це не шкодували сили,
За теореми, аксіоми,
За інтервали і біноми,
За функції, тотожності, рівняння
Прийміть від нас це щире привітання.
Грамотою "Геометричної професії” нагороджується вчитель математики Камінська Марія Василівна!
Бурдун Петро 9
В школі є така посада – це вигадник і новатор,
Невгамовний, весь в роботі педагог-організатор.
Скільки справ завжди у неї, скільки творчості й горіння,
І вона таки уміє передати дітям вміння.
Грамотою «Веселощів та розваг» нагороджується педагог-організатор Навізівська Ірина Іванівна
Носов Віталій 10.
Як захоче він то зіграє
Все, що серце його забажає,
То забаца мотивчик сучасний
Ну а іноді може і власний.
Ваша музика, щоб не зникала
Щоби в школі постійно лунала
Грамотою "Срібного акордеона” нагороджується вчитель музики Коцюба Ігор Романович!
Саламандик Світлана 11
За те, що всім кордон відкрили,
За те, що в нас з’явились сили
Вивчати мови іноземні –
Спасибі вам й уклін доземний.
Грамотою "Закордонної зорі” нагороджуються вчителі іноземних мов:Николайчук Наталія Іванівна і Шмир Юлія Василівна!
Лисак Ігор 12
На уроках — руки в фарбі,
Пензлі скрізь та Олівці.
Намалюємо
Ріки, що течуть широко,
Танки, кораблі, авто,
Поїзд, літаки, метро.
На папері оживають
Наші мрії і думки,
Чи реальні, чи незнані,
Нерозгадані світи.
Грамотою «Золотого пензля» нагороджується вчитель малювання та художньої культури Мисів Богдан Васильович!
Монич Уляна 13.
В школі нашій вже відомо, скільки школі нашій літ,
Скільки разом існує чарівний книжковий світ.
Стріне там бібліотекар, допоможе все знайти,
Звідти вже ніхто не зможе в клас без книжечки зайти.
Тож вітання теплі й світлі, тій, хто книгу знайде нам,
Провести урок зразково допоможе вчителям.
Грамотою «Казкової книги» нагороджується бібліотекар Мисів Марія Григорівна!
Саламандик Світлана
"Посивiли Вашi скронi вiд турботи про дiтей,
Шану працi, шану долi вiддаємо Вам в цей день."
Сьогоднi серед наших дорогих педагогiв, людина, яка довгий час працювала в школі вчителем Нагороджується грамотою «За всі ваші труди.» ______
Ведучий 1. Дорогі, шановні наші наставники! Земний уклін вам, невтомні трудівники і терпеливі вихователі. Знайте, що всі ваші учні, де б ви не були, люблять вас і несуть у своїх серцях золоті зерна, які ви засівали своїми руками день в день, з року в рік.
Ведучий 2. Добра вам, щастя, слухняних учнів і сонячних днів. Віри, Надії, Любові!
Ведучий 1. Ось і закінчилось наше свято!
Ведучий 2. Допобачення. До нових зустрічей.
Ведучий 1. Нехай вам щастить.
Пісня
Сценка 1 «Бабусі»
На лавочці сидять дві бабусі і одна з них плаче, бо її внучка збирається стати вчителькою.
Бабуся 1: Здорова була, Пилипівна! Як справи?
Бабуся 2: І тобі, дай Боже, здоров'ячка! Те-е-е... Несторівна, погано все, валідол п'ю, внучка з розуму зійшла, прости Господи-и-и… Ото тих сералів як надивиться.. Якби ж було до толку якого, га-а-а…
Бабуся 1: І чого б то така придибенція?
Бабуся 2: А така придибенція, що всім придибенціям найбільша придибенція! Світ такої придибенції з усіх придибенцій придибенції не бачив!
Бабуся 1: І що? Так уже й не бачив!
Бабуся 2: Так і не бачив. Бо моя вчителькою хоче стати... (пхикає)
Бабуся 1: А хіба погано вчителькою бути? Указочкою собі по дошці водиш, та й водиш! Ще ж не мішки на горбі тягати, язиком плескать, тю-ю.. Знала б ти чого, Пилипівна, ревіти та душею трясти!
Бабуся 2: Та що ж хорошого, діти знаєш зараз які грамотні, що ну! Такі вже грамотяки, що прямо як на тих цукерках написано. Шиколадних.
Бабуся 1: А що там написано, на тих цукерках? Я вже стара, не добачаю прочитати.
Бабуся 2: Йо-ма-йо!
Бабуся 1: Не ругайтеся, Пилипівно!
Бабуся 2: Я й не ругаюся, Боже збав, то на цукерках таке. Внуку хтось угостив. То мені дала укусить на оцей зуб, що сиротою в роті зостався. Ото тепер і діти такі. Тоже сироти. Тіко на розум. Точно – сполшне тобі йо-ма-йо! Їм тільки гуляти, вчитися не хочуть, нервів не хватить. А ти про указку. Та якби тою указкою, прости Господи, можна було би якого перехрестити, та по тому мєсту, що м’яке. Гляди, може, й діло було би, та наука полізла би в голову через те самеє мєсто. А то ж тепер – не тронь! А воно тобі лобурем і виростає. Навчиш таких, ага..
Бабуся 3: Здрасьтє, дєвочки, про що так цікава діскусія? (сідає на лавочку)
Бабуся 2: Так от у Пилипівни внучка вчителькою хоче стати...
Бабуся 3: Йо-ма-йо!
Бабуся 2: Ти що, цукерки такі їла?
Бабуся 3: Нє, то я так ругаюся.
Бабуся 1. А що, і тобі професія не дуже?
Бабуся 3: А де ж там те дуже, га? Де те дуже?! От ще, це ж купа зошитів, табличку множення щодня повторяй, а там, як заміж вискоче, то в хаті голодний чоловік і діти, у школі нєрвотрьопка, а ти чоловікові замість борщу уроки готуй…
Бабуся 2: Ось я і кажу ...
Бабуся 1: Ну ні, ви не праві, а якщо вона завучем, а потім і директором стане?
Бабуся 2: Ага, та до того часу посивіє.(ридає) Директором? Внучка? Та ти що, це ж взагалі круглий рік тобі пиши звіти, якісь накази, санстанція бацилами засмикає, районо усю душу витрясе, а молоді вчительки неслухів директором лякатимуть, як тою чупакаброю!..
Бабуся 1: А платять-то − капєйкі!
Бабуся 3: Ну да, але ж бувають і інші роботи таки гарні... Грошовиті…
Бабуся 1: Там хорошо, де нас нема!
Бабуся 3: А нас нема ніде!
Бабуся 1:Як це – нема нас ніде?
Бабуся 3: Бо ми на пенсії!
Бабуся 2: А може, онука таким вчителем стане, як вчителі з нашої школи, і любити її учні будуть, і поважати?
Бабуся 1: Так, але поки ще вона виросте, вже й не знаєш, чого й чекати.
Бабуся 3: А скільки років внучці?
Бабуся 1: Так п'ять, читає сама, співає. Рахує до десяти…
Бабуся 2: Тьху ти, чого заздалегідь переживати, ще стільки часу, можна вибрати, де працювати і і як заробляти. А можна й передумати.
Бабуся 1: Може і правда... Шановні вчителі, а що скажете – чи варто внучці вчителем працювати?
сценка 2
Дзвенить дзвінок. Вчителі розсаджуються в класі за парти, як учні. Входить учень, який представляє себе вчителем.
Учень. Ну, хто готовий відповідати?
Учитель фізкультури (тягне руку). Можна?! Можна?! Ну-у…
Учень (здивовано). Фізрук? Вивчили домашнє?
Учитель фізкультури. Ні, я хочу вийти.
Учень. Сидіти! Надумалися – вийти! Ще чого! Дітей не можна на уроці випускати з кабінету! Так хто відповідатиме? як завжди добровольців немає. Нулі! Тоді нам відповість, нам відпові-і-сть (дивиться в журнал)... Учитель географії.
Учитель географії. Тільки що, так відразу я! А чого я?
Учень. Ну, Миклуха-Маклай, розповідайте нам, куди впадає Чорне море. Не підказувати! Хто підказував? Не знаєте? Соромно! Знову двійка! Ні! Це забагато! Одиниця! Третя поспіль! Дуже погано. Ай-яй!
Учитель фізкультури (тягне руку). Ну, пустіть… Я хочу вийти! Ну дкуже-е-е...
Учень. Навіщо?
Учитель фізкультури. А я на вушко. (Шепоче)
Учень. А перерви вам було мало, га? Знову ухилятися від уроків? Знаю я вашу породу. Чи може вуха пухнуть, га? Перекур? Та я вас наскрізь бачу! А табличка множення, га? А 7 на 8, га? Мовчимо? Не вийде, _______________! Математика - цариця полів.
Учитель математики. Не полів, а наук… Смію замітити….
Учень. А вас ніхто не питав! Ясно? Мені краще знати! Відповідайте, Марія Василівна, чому дорівнює сума квадратних катетів?
Учитель математики. Яких-яких катетів?
Учень. Не знаєте? Може, ви й про квадратну гіпотенузу нічого не чули? Два, Марія Василівна, два! Несіть щоденника! Прийдете завтра з батьками! А ви, Ігор Петровичу, чому сяєте, з хімією у вас все в порядку? Не повірю! Відповідайте, при якій температурі кипить прямий кут? Що, повний нуль? Абзац? Не знаєте? Ваша вчорашня виплакана трійка наказала довго жити! А контрольну ви здерли, копір, так і поясните батькам, що влаштувалися тут у школі ксероксом! І з лугами у вас теж… Не краще. Зовсім погано. Тупо один бал. Так що ваша карта бита. На другий рік! Хай батьки порадіють, яку ледацюгу виростили на мою голову.
Учень. А це що за сторонні звуки? Учитель літератури! Хто би подумав! Сидять і базікають. Ха!.. А ось хай Галина Ярославівна нам розповість, в якому році Шевченко написав свою «Лісову пісню».
Учитель літератури. Я забула... Я вчила...
Учень. А-а-а-а!.. Вчила вона! Я знаю, як вона вчила! Через пень-колоду! Переучила!.. Книжки в сумці, а хлопці в думці! Називається, приїхали! Добре, хоч про Шеву чула. Великий футболіст! Хоч за це «три» втулю. Слабенько…
Англійка. М-можна увійти?
Учень. Привіт, Наталю Іванівно , явилися-не запилилися! Де це ви пропадали? Знову каву пили? Швиденько до дошки. Відповідати.
Англійка Говорить по-англійськи.
Учень. Два, Наталя Іванівна.
Англійка. Чому? Я все вивчила.
Учень. У нас зараз не англійська мова! Ні, любі мої, так справа не піде .Ах ви, нехлюї, лобуряки, двійок нахапали! Одиниць! Так ви ніколи зі школи не підете! Завтра батьківські збори!
Емблеми вчителям |