Дочка Вкраїни Леся Українка В слові спалахнула, як зоря
(Усний журнал, присвячений 145 - річчю від дня народження Лесі Українки)
Мета: передати силу і глибину поетичного світу Лесі Українки, виховувати любов до українського поетичного слова, до Вітчизни, до творчої спадщини поетеси, почуття прекрасного.
Оформлення: портрети Лесі Українки; виставка книг до творів поетеси, свічка, вишиті рушники. Вчитель: Дорогі діти! У 2016 році виповнюється 145 років від дня народження Лесі Українки. Сьогодні ви познайомитеся з творчістю великої поетеси. Ви багато чули про неї і сьогодні ми торкнемося більш ширше її життєвого шляху та творчості. Ви відчуєте легкий сум, присутній у ліричній поезії; глибоку любов до рідної землі, неньки України. До вашої уваги усний журнал «Дочка Вкраїни Леся Українка В слові спалахнула, як зоря».
Журнал складається з 3-х сторінок: 1. «Слово про Лесю». 2. «Вічно живий голос». 3. «Єдина! На всю Україну!»
Отже, наш усний журнал розпочинаємо.
Сторінка 1. Слово про Лесю
1 учень: Дорогі друзі! Запрошуємо вас у царство мудрого й красивого, правдивого і цінного, сильного і ласкавого, доброго і мужнього слова. Поезія - це вогник, схожий на полум'я свічки, що запалює душу людини. (Запалюють свічки). Хай палає свічка. Хай палає, Поєднає нас вона в цей час. Друзів голоси нехай лунають, Слово й музика нехай єднають нас.
2 учень: За вікном зима. Ось у таку пору, 25 лютого 1871 р., народилася Лариса Петрівна Косач. Народилася вона в Новоград-Волинському в інтелігентній родині. Мати - письменниця Олена Пчілка, батько - юрист, громадський і культурний діяч. Вони багато зробили для розвитку здібностей обдарованої доньки, дбали про її гуманітарну освіту. Лариса жодного дня не сиділа за шкільною партою, не відповідала біля дошки, не бігала з ровесниками лункими коридорами. Учителями її були мати, батько, а також книги і життя.
Леся розказує про свої дитячі роки: «Жодних шкіл не покінчила і взагалі систематично вчилась тільки до 14 років, а потім пішла «на власний хліб», себто вчилась тільки того, що мені подобалось. Правда коректив був в особі моєї матері та в листах дядька Драгоманова, якого вважаю своїм учителем, бо дуже багато завдячую йому в моїх поглядах на науку, релігію, громадське життя».
3 учень У чотири роки Леся навчилася читати. її улюблені книги - «Кобзар» Т.Шевченка, твори Ж.Верна, Д.Дефо, казки Г.Х.Андерсена. У шість - невтомна дівчинка сама вишиває улюбленому батькові сорочку, а подаровані їй ножиці й гольник вона пильнує більше ніж деякі забави. Коли дівчинці було 9 років, заарештували тьотю Елю. Несподівано для самої Лесі, у 1880 році з'явився перший вірш «Надія». Який ви вивчали раніше. З цього часу і до кінця життя поезія, слово, пісня стали призванням, сенсом її життя. (Вірш «Надія»).
4 учень: Леся була музично обдарованою дитиною. На думку сестри Ольги, Леся могла б стати не тільки першокласною піаністкою, а й композитором, бо в музиці виливала всю свою душу. І гра її лі була прекрасною. «Як Леся грала, - згадувала сестра, - то ми всі сиділи тихесенько і слухали - не могли наслухатися її музики». Ще одне захоплення Лесі - народна пісня. Леся швидко запам'ятовувала народні пісні, гарно співала. Вона безмежно кохалася в них, шанувала історичне минуле свого народу. Минав час. Коли дівчинці було 13 років, мати, порадившись із дочкою, добирає їй псевдонім Українка. Це було своєрідним викликом існуючим порядкам, утвердженням права на функціонування рідної мови. Так починала свій літературний шлях юна Леся Українка.
5 учень: Леся дуже любила бувати на ярмарках, святах. Взимку на Водохреща Леся промочила ноги і дуже захворіла. Почала боліти права нога, але ніхто не знав, яка страшна хвороба стоїть за цим – туберкульоз кісток, який охопив весь організм і давив Лесю тридцять років. Та не вдалося хворобі зламати надлюдську волю поетеси, не вдалося заволодіти її душею і розумом.
Хто вам сказав що я слабка, Що я корюся долі? Хіба тремтить моя рука, Чи пісня й думка кволі? Ви чули, раз я завела Жалі та голосіння, - То ж була буря весняна, А не сльота осіння. А восени... Яка журба, Чи хто цвіте, чи в'яне, Тоді й плакучая верба Злото-багряна стане. Коли ж суворая зима Покриє барви й квіти – На гробі їх вона сама Розсипле самоцвіти.
1 учень:: В особистому житті Лесі Українки було багато страждань. Познайомилися з Сергієм Мержинським у липні 1897 р. в Криму. їх поєднала чуйність до всього прекрасного, гармонія і краса душ, спільна праця, мрії, навіть хвороба. Останні роки короткого життя Сергія Мержинського були осяяні світлом прекрасної дружби і ніжної турботи друга-поетеси Лесі Українки. Рядки листів Лариси Петрівни звучать невимовною тугою за близькою людиною.
(Лист Лесі до Сергія Мержинського читає учениця).« Мій любий друже! Твої такі нечасті листи чомусь завжди пахнуть мені зів'ялими трояндами. Легкі тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу минулу мрію... Мій друже, любий мій друже! Як можна, щоб я жила саме тепер, коли я знаю інше життя! Я бачила тебе і раніше, але не так прозоро, а тепер я іду до тебе, як сплакана дитина іде в обійми того, хто її жалує... Тільки з тобою я не сама. Тільки з тобою я не на чужині. Пишеш про смерть? Я так боюся без тебе. Бери й мене з собою. Ми підемо тихо посеред цілого лісу мрій і згубимось обоє по малу. І нехай в'януть білі і рожеві, червоні і блакитні троянди...»
2 учень: Леся Українка прожила хоч і коротке, проте надзвичайно цікаве життя - життя сповнене любові, добра, сили волі, мужності і краси. 1 серпня 1913 року на 42 році життя, в курортному грузинському містечку Сурамі, перестало битися її серце. Тіло великої дочки українського народу було перевезено в Київ і поховано на Байковому кладовищі.
Перегляд документального фільму.
Сторінка 2. Вічно живий голос.
Вчитель: На весь світ лунає сьогодні поетичне слово Лесі Українки. Усе прогресивне людство схиляється в пошані перед світлим генієм поетеси, яка сіяла розумне, добре, вічне.
3 учень: Вогонь пісень Лесі Українки палає уже понад століття. Це незгасимий вогонь таланту, справжнього, від Бога. Донька Прометея, як прозвали її, несла вона вогонь своїх поезій, цю іскру Божу, за життя людям, несе і зараз, устами нашими, її потомків. То ж нехай звучить серед нас слово Лесі і слово про Лесю, як шана наша пам'яті її
Послухаймо її поезії у виконанні учнів.
Перегляд казки «Біда навчить»
Сторінка 3: «Єдина! На всю Україну»
4 учень: Леся Українка - це така багатогранна творча особистість, про яку М.Бажан сказав: «В історії світової літератури важко знайти таке ім'я, яке дорівнювало б їй талантом, мудрістю, проникливістю, значущістю». Тому недаремно її твори користувалися і користуються надзвичайною популярністю. Вона добре знана не лише у нашій країні, але й за кордоном. (Огляд літератури).
Вчитель: Пропоную вам дати відповідь на деякі запитання: 1. Як вигадаєте, у яких жанрах мистецтва втілено твори поетеси? (Балет, музика, театр, образотворче мистецтво, графіка, скульптура). 2. які з творів Лесі Українки найбільш популярні? («Каландра», «Лісова пісня»...) 3. чому , на вашу думку, Леся Українка досягла таких вершин визнання? (її поезії були близькі за духом іншим народам).
5 учень: Дійсно, Леся Українка підтвердила своїм життям своє призначення дочки Прометея. Адже вона запалила в серцях людей силу духу, добра, самопожертви в ім’я свого народу, вогонь відданості і патріотизму, віру в краще майбуття. Й іскри того вогню засвітила в усьому світі. Видатні поети ніколи не полишають нас. З'єднавши своє життя з мріями та стражданнями людей, із їхнім пориванням до волі й щастя, вони крокують великою землею безсмертя. Будуть відходити віки, будуть приходити віки.. .а вічне увійде у вічність, не так у бронзу чи мармур, як в очі людські, в надії людей, бо допоки живе надія - живий і народ. То ж будемо і ми вчитися терпінню, вірі, любові і надії у нашої неповторної Лесі.
Сьогодні ми перегорнули деякі сторінки книги життя видатної української поетеси, поетеси світового масштабу - Лесі Українки. Сподіваємося, що і ви зацікавилися не лише її життям та творчістю, але й зрозуміли, що сила людини у її дусі, в чистоті духовній, в її міці.